Tags: лес

Закарпатські Баранинці стали пілотною територією протидії стихіям


Село Баранинці в Ужгородському районі стало пілотною територією проекту, спрямованого на захист міст та сіл Закарпаття від повеней, засух, інших кліматичних змін.


Про це під час засідання Ужгородського прес-клубу розповів експерт проекту "Карпатські води для людей" Валентин Волошин.

За його словами, спільно зі словацькими експертами та громадою с. Баранинці за допомоги Норвезького фінансового механізму було реалізовано проект, у ході якого на базі пілотної території, якими стали Баранинці, відновлювали русло місцевого потоку та формували загальні рекомендації для правильного управління водою і протидії повеням.

Кінець проекту, за словами В. Волошина, водночас є початком нового етапу роботи. "Прагнемо на території Карпат започаткувати цивілізований підхід до збереження і відновлення водних ресурсів, розпочати діалог з приводу того, як краще підійти до цього питання, щоб краяни бережливіше, якісніше підходили до дощової води, знали методи її збору та перешкоджали їй затоплювати населені пункти", -- сказав  В. Волошин.

Експерти мають намір започаткувати на Закарпатті іншу систему попередження повеней, запозичуючи досвід із Словаччини.

Павло Чучка, депутат Ужгородської міської ради каже, що у Бараницях почистили місцевий потік, виконавши роботи майже на 30 тисяч євро - не за бюджетні гроші, а силами громади. Свого час потік був повноводною річкою, а зараз вимагав очищення, щоб запобігти затопленню села Довге поле і часткового затоплення села Барвінок.

Цей досвід зацікавив словацьких фахівців, які вирішили залучити європейські проекти для того, щоб досвід Баранинців став модельним для інших населених пунктів.

Методика впливу на водні ресурси, за словами П. Чучки, полягає у відновленні та регулюванні стосунків між опадами і землею, які природа встановила у давні часи, проте люди своїм втручанням зуміли знищити їх.


ЗІК

    16.12.2010 15:36

В Ужгороді відбувся міжнародний семінар «Захист міст та сіл Закарпаття від повеней, засух та клімати

В Ужгороді відбувся міжнародний семінар «Захист міст та сіл Закарпаття від повеней, засух та кліматичних змін»

В Ужгороді за ініціативи Фундації розвитку Ужанської долини відбувся міжнародний семінар «Захист міст та сіл Закарпаття від повеней, засух та кліматичних змін». Його учасниками стали представники органів місцевого самоврядування та місцевої виконавчої влади, структур водного і лісового господарства, науковці, громадські активісти, екологи Закарпатської області та прикордонних регіонів сусідніх країн Словаччини, Угорщини, Польщі.


Учасників семінару привітали Ужгородський міський голова Віктор Погорєлов та заступник голови обласної ради Андрій Сербайло (на фото). У своєму виступі Андрій Андрійович, зокрема, зазначив, що семінар проходить в час, коли наша область лише починає заліковувати рани, завданні черговою природною стихією. Тому тема семінару є для громадськості краю, як ніколи, актуальною.

Катастрофічні повені, які почастішали за останнє десятиліття, стали великим екологічним лихом не тільки для Карпат, а й усіх гірських регіонів Європи. Вони несуть з собою руйнування і людські жертви. Паводок 2008 року в Карпатах, який охопив 6 областей України, завдав збитків на півтора мільярда доларів США. Для ліквідації наслідків теперішньої повені потрібно більше 140 мільйонів гривень. Аналогічні тенденції, на жаль, мають місце і в інших гірських регіонах Європи. Того ж 2008 року паводок в Швейцарських Альпах наніс бід на 1 млрд.евро, а паводок 2010 року в Польщі, Чехії, Німеччині був ще масштабнішим.

Тому завданням влади, місцевого самоврядування та громадських організацій є максимально запобігти виникненню повеней та інших екологічних лих, звести до мінімуму матеріальні та моральні збитки. Отож , висновки і пропозиції учасників семінару будуть в цьому плані дуже доречними. Він також зазначив, що в цьому аспекті діяльність органів влади Закарпаття уже спрямовується на запровадження найменш шкідливих для навколишнього середовища методів господарювання у лісовому та сільському господарстві, екологічно безпечних транспортних і енергетичних систем, запобіганню промислових аварій. Обласною радою прийнято і реалізується ряд державних і регіональних програм щодо збереження навколишнього середовища, захисту населення від стихії. Зокрема, активно здійснюється державна та регіональна програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиси у Закарпатській області на 2006 -2015 роки, програма охорони та комплексного використання водних ресурсів річок області, і, що важливо, - програма зниження екологічної напруги шляхом створення системи збору , переробки та утилізації тари, упаковки, твердих побутових відходів як вторинної сировини. Ці програми тісно пов'язані між собою і їх реалізація дає позитивні результати. Там, де повністю реалізовано заходи цих програм, стихія завдає найменшої шкоди.

У розв'язанні проблем протипаводкового захисту на Закарпатті особливе значення має транскордонне співробітництво владних структур, господарських суб'єктів, територіальних громад. На цьому наголошується і в прийнятій недавно Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи Резолюції та Рекомендації щодо сталого розвитку Карпат. Адже стихія не знає кордонів і свою руйнівну силу проявляє незалежно від державної приналежності територій. І саме завдяки такій співпраці з угорськими та словацькими колегами, останнім часом з румунськими партнерами вдалося виробити комплексну систему протипаводкового захисту. Проте роботи в цьому напрямку ще дуже багато, що ще раз підтвердив останній паводок.

Бо тільки об'єднавши зусилля всіх державних і громадських інституцій суспільства, можна вистояти в умовах глобалізації та індустріального наступу і зберегти цей регіон для прийдешніх поколінь, створюючи прийнятні умови існування та забезпечення прав і свобод людини.

Часто наслідки стихії усугубляє безвідповідальна побутова діяльність людей. Захаращеність берегів рік і потічків, розорювання прибережних смуг – все веде за собою негативні наслідки. Не тільки у містах, а й селах великою проблемою стало захоронення сміття. Внаслідок відсутності продуманої системи виховної роботи з населенням та неуваги з боку владних структур до цього питання виникають сотні стихійних сміттєзвалищ. Отож після проливних дощів цей бруд опиняється в річках, що стримує проходження води. Тому нам слід вести системну виховну роботу серед населення. Навчити людей любити, оберігати природу, часткою якої ми є самі, турбуватися про неї як про матір.

З проблематики семінару перед його учасниками виступили експерт Валентин Волошин, член Громадської організації "Люди і вода" Павол Варга зі Словаччини, еколог Штефан Вальо, заступник директора Українського НДІ гірського лісівництва Володимир Коржов, завідуючий Закарпатським опорним пунктом Інституту гідротехніки і меліораціїї Національної Академії аграрних наук України Олександр Матвієць та ряд інших, які презентували не лише причини виникнення повеней, а й шляхи та засоби їх запобігання. Головна причина повеней, як твердить еколог Штефан Вальо, це лісові шляхи, які під час злив збирають воду і стрімко спрямовують її вниз.

Учасникам семінару було продемонстровано публіцистичний фільм "Водні проблеми у Словаччині", який розкриває аналогічні до нашого краю проблеми виникнення паводків. Він є дуже повчальним для територіальних громад і його б доцільно показати населенню всіх гірських сіл Закарпаття.

Заслуговує на увагу та поширення також досвід вирішення цих проблем у Татрах, представлений керівником словацької фірми "Екостав" Паволом Шути – як можна затримувати воду там, де вона випадає – у горах, створюючи штучні озера, загати, невеликі польдери в лісах, регулюючи тим самим водний процес при екстремальних умовах, сприяючи відновленню рослинності тощо.

На семінарі було презентовано видання "Вода без кордонів" як складову проекту "Карпатські води для людей" у рамках якого і відбувся семінар.

Висновки та пропозиції учасників семінару буде направлено керівництву області для врахування при прийнятті рішень.


Іван Діус

    17.12.2010 00:12

Торік на Закарпатті виробництво продукції лісового господарства становило 165339,9 тис. грн.

 

Торік на Закарпатті виробництво продукції лісового господарства становило 165339,9 тис. грн.

Обсяги виробництва продукції лісового господарства в Закарпатській області за 2009 р. становлять 165339,9 тис. грн., з яких - 95,4% займає продукція лісозаготівель до загального обсягу продукції лісового господарства.


Про це Закарпаття онлайн повідомили в Головному управлінні статистики в Закарпатській області.

Із загальної кількості заготовленої деревини 349,9 тис. куб. м становлять лісоматеріали круглі, у тому числі 159,5 – дров'яна деревина для технологічних потреб, 393,9 тис.куб.м – дрова для опалення.

Розрахункова лісосіка відпуску деревини в порядку рубок головного користування на 2009 рік становила 581,1 тис. куб. м, що на 1,4% більше, ніж у 2008 році. Освоєно на 319,7 тис. куб. м або 55,0% від загально встановленого розрахунку. Фактична заготівля ліквідної деревини в порядку рубок головного користування становить 306,4 тис.куб.м, в тому числі по хвойному господарству – 145,2 тис. куб. м (47,4%), по твердолистяному – 161,2 тис.куб.м (52,6%).

Заготівля другорядних лісових матеріалів та продукції побічного лісового користування протягом року складала: новорічних ялинок – 43,5 тис.штук, сіна – 436,2 т, ягід –50,5, деревних соків – 45,0, деревної зелені – 9,0 та грибів – 6,7 тонн.

Відтворення лісів проведено на площі 2,7 тис. га, в тому числі природним поновленням лісу охоплено 1,2 тис.га., садіння і висівання лісу проведено на площі 1,5 тис. га.

Протягом 2009 р. 1,6 тис. га лісових культур переведено у вкриті лісом, та 0,5 тис. га переведення ділянок з природним поновленням у вкриті лісовою рослинністю землі.

На стан лісових ресурсів області негативно впливають лісопорушення. Протягом 2009 р. було зафіксовано 1197 випадків порушень лісового законодавства, що на 26,2% менше, ніж за 2008 р. Загальна сума збитків від порушення лісового законодавства становить 9754,1 тис. грн. Маса знищеної або пошкодженої деревини склала 5477 куб. м, що на третину менше, ніж торік.

У попередньому році було зафіксовано 4 випадки пожеж, якими було охоплено 9 га лісових земель (що становить 100% пройдених низових пожеж до загальної площі), від якої завдано шкоди лісовому господарству на суму 24,5 тис.грн.

Впродовж 2009 р. загинуло 1424 га лісових насаджень, в тому числі від пошкоджень шкідливими комахами – 48,5% до загальної площі, впливу несприятливих погодніх умов – 29,4, хвороб лісу – 20,8, лісових пожеж – 0,5 та інших причин – 0,8 %.

У 2009 р. в лісах області осередки шкідників та хвороб лісу виникли на площі 5,8 тис. га, що більше на 17,2% попереднього року. В результаті проведених заходів протягом року ліквідовано осередків на площі 6,1 тис.га. На кінець року загальна площа, уражена шкідниками та хворобами лісу, становила 14,2 тис. га, з них 7,1 тис. га потребують негайних заходів боротьби (49,8% до ураженої площі).


05 квітня 2010р.  23:03

постiйна адреса статтi: http://zakarpattya.net.ua/ukr-news-59439-Torik-na-Zakarpatti-vyrobnyctvo-produkciyi-lisovogo-gospodarstva-stanovylo-1653399-tys.-grn.

CАЙТ "РУССКАЯ ПРЕМИЯ"